Адаптація учнів 5 класу до навчання в основній школі

Упродовж усього життя нам (і дорослим, і дітям) доводиться адаптуватись до різних ситуацій. Переступаючи поріг школи, дитина також увесь час адаптується: до дітей, до вчителів, до уроків, до нового режиму дня. Одним зі складних адаптаційних періодів є навчання у 5-му класі.

Перехід із молодшої школи до основної пов’язаний із внесенням змін у динамічні стереотипи спілкування, діяльності, а також зі збереженням окремих компонентів попереднього соціального досвіду.

Адаптація дитини до навчання в середній школі відбувається не одразу. Це досить тривалий процес, пов’язаний зі значним навантаженням на всі системи організму.

Як свідчить аналіз, учителі, які викладають у 5-х класах, часто не бачать різниці між п’ятикласниками й іншими школярами основної школи. І як результат – завищені вимоги до цих учнів, зниження рівня навчальних досягнень, мотивації навчання. Такий підхід до навчання може ускладнити процес адаптації школярів.

Здається, тільки-но діти і батьки адаптувалися в початковій школі, як необхідно переходити до п’ятого класу, до середньої школи. На жаль, у цей період (10-11років) у дітей втрачається інтерес до навчання. Для учнів 5-го класу багато що стає новим і непізнаним: нові вчителі, нові предмети, форми навчання, а іноді і однокласники. Звичайно ж, є діти, які легко й вільно вливаються в шкільну систему вимог, а є діти, які відчувають потребу в допомозі вчителів, батьків, психолога. Проводячи уроки у 5-му класі та відвідуючи їх у інших учителів, я побачила, що п’ятикласникам у школі цікаво: вони прагнуть бути активними, розумними, вони хочуть, щоб їх побачив, оцінив новий учитель і помітив у них усе найкраще.

Але ж і ми, вчителі, також проходимо період адаптації: нам потрібно запам’ятати нових учнів, вивчити їхні особливості, переключитися на роботу з п’ятикласниками, враховуючи основні психологічні особливості дітей цього віку. І чим швидше ми, вчителі, і учні знайдемо ті спільні шляхи, тим швидше пройде адаптація в учнів 5-го класу. А це є (я маю на увазі спільні шляхи):

- вміння вчителя ставити посильні вимоги зі свого предмета;

- уміння класного керівника згуртувати колектив, сформувати культуру поведінки й навички спілкування;

- уміння учнів реально оцінювати свої можливості.

У Державному стандарті базової та повної загальної середньої освіти зазначено, що відбір змісту предметів 11-річної школи ґрунтується на принципі наступності між початковою й основною школою. Проблема наступності між початковою й основною школою є складовою загальної проблеми наступності в навчально-виховному процесі.

Більшість дітей переживаєперехід у основну школуяк важливийкрок у своємужитті. Деякіпишаютьсятим, що вони подорослішали, іншімріютьрозпочати «нове життя». Адаптація у 5-му класібагато в чому схожа з адаптацією у 1-му класі.

Що викликаєстрес у п’ятикласників? Різкізміни умов навчання, різноманітні та більшускладненівимоги, які ставлять до дітей середньоїнавчальної ланки, навітьзміна «статусу» у початковійшколі на «наймолодшого» у середній – все це є доситьсерйознимвипробуванням. У цейперіоддітиможуть стати невпізнанними: тривога, боязкістьчи, навпаки, розв’язність, надмірнаметушливість, збудженняохоплюютьїх. У зв’язку з цим у них можезнизитисьпрацездатність, вониможуть стати забудькуватими, неорганізованими.

П’ятикласникипристраснобажаютьдобревчитися, щобрадуватиоточуючих. Але, зіткнувшись з першимитруднощами, часто розчаровуються.

Усі зазначені причини нерідко виступають не ізольовано, а спільно, поєднуючись у досить складні комбінації, і потребують зазвичай спільної активної роботи не тільки психолога й педагога, а й батьків, а головне – самого підлітка.

Забезпечення наступності є однією з основних умов успішної адаптації молодших школярів до навчання в основній школі та важливою передумовою успішного навчання у 5-му класі. Для розв’язання проблем наступності в навчально-виховному процесі, особливо в період адаптації молодших школярів до нових умов навчання у 5-му класі, адміністрації, учителям, батькам необхідно:

-ураховувати індивідуальні та психологічні особливості 10-11-річних школярів;

-постійно спиратись на попередні знання, уміння та навички і на основі зазначеного забезпечувати їх удосконалення, осмислення вже на новому, вищому рівні;

-здійснювати обов’язкову підготовку школярів до засвоєння нових навчальних компетентностей;

-забезпечити систему взаємозв’язків у змісті, формах і методах педагогічного процесу, оптимальне співвідношення та зв’язок між окремими етапами навчального процесу;

-створювати освітньо-дидактичні ситуації, в яких дитина почувала б себе невимушено, комфортно, не боялась розкривати світ власних емоцій;

-забезпечити систему оптимальних вимог до знань і поведінки учнів, їхніх моральних якостей, форм і методів роботи з ними на всіх етапах навчання;

-упроваджувати засоби стимулювання та заохочення дітей до пізнавальної діяльності;

-розвивати рефлексивні вміння дивитись на себе з «боку»;

-формувати навички самоконтролю й самооцінки:

-аналізувати причини неуспішного адаптаційного періоду;

-запроваджувати способи, спрямовані на подолання труднощів у навчанні учнів 5-х класів.

Отже, успішній адаптації учнів 5-х класів до навчання в основній школі сприятимуть цілеспрямована координація дій учителів, їхній професіоналізм і досвідченість.

Психолого-дидактичні особливості молодшого підліткового віку

Вступ дитини до п'ятогокласу, перехідвідмолодшої до середньої школи – відповідальний і достатньоважкийперіод у житті кожного школяра.
Цеобумовленозміноюнавчальної та соціальної ситуації, щовисуваєпередучнемякісноновізавданняпорівняно з початковою школою. Тому забезпеченняуспішноїадаптації дитини до системинавчання у середнійосвітнійланцісприяєперспективностіподальшого її особистісного розвитку.

Середчинників, щовпливають на успішність переходу до основної школи, великезначеннямаєзмінаформорганізації та умов навчання, а саме:

-проведення уроків різними вчителями, які відрізняються індивідуальнимособливостями поведінки і діяльності, рівнем вимог, оцінювання (найчастіше неузгодженими);

-невміння (чи небажання) вчителів-предметників враховувати вікові тіндивідуальні особливості дітей;

-кабінетна система навчання, що, з одного боку, висуває підвищені вимоги до дисципліни і організованості дитини, а з другого – зменшує час на відпочинок, а значить втомлюваність і знижує працездатність п'ятикласників;

-збільшення навчального навантаження (поява нових навчальних дисциплін, зменшення ролі наочності, перехід до нового, теоретичного, рівня викладання матеріалу, збільшення як кількості, так і інтенсивності та інформативності уроків);

-можливазмінакласучи школи у зв'язкузіспеціалізацією навчальногозакладу, щоозначаєзмінуусталенихстосунків з однокласниками тавчителями;

-зміна режиму дня.

Необхідністьшвидкопристосуватися до новихвимог, виправдатиочікуваннявчителів та батьків щодо навчальноїуспішності при різкійзмініумов навчання – вже є стресогенним фактором і викликаєризиквиникненнядезадаптації. До того ж перехід у середнюосвітнюланку співпадає у часі зпочатком віковоїкризи – переходом до підлітковоговіку з йогофізіологічними тапсихологічними особливостями.

Віковіпсихологічніособливості10-річних школяріввизначаютьсядомінуваннямемоційноїсфери у функціонуванніпсихіки і особистісниминовоутвореннями. Під час навчання у початковійшколі у дітей відбувається розвиток пізнавальних потреб, мотиваціїнавчання, навичокнавчання, формуваннянавчальної діяльності.

Уособистіснійсферірозвиваютьсяіндивідуальніособливості іздібності, навички самоконтролю, самоорганізації та саморегуляції, розвитокадекватноїсамооцінки.
Наприкінціпочаткової школи у дітей повинні бути сформованітакіцентральнівіковіновоутворення, як довільність, рефлексія, внутрішній план дій, розвиток пізнавальногоставлення до дійсності.
Разом з тимпередумовоюуспішноїадаптації є не тількипроцесипристосування, а й досягнення, спрямовані на те, щобефективнофункціонувати на певномуетапі, розвиток здатності до подальшого конструктивного психологічного, соціального і особистісного розвитку.

Тобтоупсихологічномустатусівипускникапочаткової школи мають бути
закладені основні риси статусу п'ятикласника, такіновоутворення, як:

-довільність, усвідомленість та інтелектуалізація всіх психічних процесів, їх внутрішнє опосередкування;

-почуттядорослості;

-рефлексія;

-розвиток самосвідомості (Я-концепції, самооцінки), орієнтація на однолітків.

Таким чином, підготовністю переходу відпочаткової до середньої школи розуміютьсформованість основних компонентів навчальної діяльності, успішне засвоєння програмного матеріалу, сформованість новоутворень молодшого шкільного віку, наявність особистісних утворень молодшого підлітка у дитини-четвертокласника, якісно новий тип взаємовідносин з дорослими та однолітками.

Процес проходження адаптації має кілька етапів. Психологічні та психофізіологічні дослідження свідчать, що на початку навчання у 5 класі всі системи організму школяра можуть бурхливо реагувати у відповідь на комплекс нових впливів і змінених умов, у цей час можливе загострення хронічних соматичних хвороб, прояви функціональних відхилень.

Часто відзначають зростання тривожності, емоційної нестійкості,невпевненості у собі, поведінкові розлади – дратівливість,агресивність, надмірна розкутість, неорганізованість, «протестна» поведінка. На наступних етапах адаптаційного процесу, як правило, наступає спочатку нестійке, а потім відносно стійке пристосування до нових умов і вимог, пошук і визначення найоптимальніших варіантів реагування на навантаження,зменшення напруги всіх систем.

Ознаками успішної адаптації психологи вважають:

- задоволеність дитини процесом навчання;
- легкість і успішність засвоєння програмного матеріалу;
- достатня самостійність дитини при виконанні навчальних завдань, звернення за допомогою до дорослого лише після спроб виконати завдання самостійно;
- задоволеність дитини міжособистісними відносинами з дорослими і однокласниками.
Отже, успішність переходу від молодшої до середньої освітньої ланки забезпечується врахуванням наступності та спадкоємності між ними, цілеспрямованим формуванням у дітей психологічних механізмів, що дозволять адекватно прийняти нову ситуацію діяльності та спілкування. Це сприятиме підвищенню загального потенціалу психічного розвитку дитини, її повноцінному особистісному становленню, забезпечить подальшу успішність навчання і життєдіяльності загалом.

Психологічні особливості молодшого підліткового віку.

·Набуття почуття дорослості,прагнення відмежуватися від усього підкреслено дитячого - основна характеристика молодшого підлітка.

·Пошук власної унікальності, пізнання власного «Я».

·Заміна провідного виду діяльності - навчальної на спілкування - «Пізнання іншої, схожого на мене, дає можливість як у дзеркалі побачити і зрозуміти власне Я».

·Висока розумова активність здатна розвиватися тільки в діяльності, що викликає позитивні емоції,відсутність адаптації до невдач, статусу «гіршого». Успіх (неуспіх) суттєво впливає на мотивацію навчання.

·Фізіологічні особливості пубертатного віку визначають крайню емоційну нестабільність підлітка.

·Поява потреби у гідному становищі в колективі однолітків, в сім'ї; підвищений інтерес до питання про «співвідношенні сил» у класі; прагнення уникнути ізоляції, обзавестися вірним другом.

·Підвищена стомлюваність.

·Відсутність авторитету віку; переоцінка своїх можливостей, реалізація яких передбачається у віддаленому майбутньому;

·Відраза до необґрунтованих заборон; сприйнятливість до промахів учителів.

·Вимогливість до відповідності слова і діла; підвищений інтерес до спорту.

Проблеми:

Психологічні проблеми:

1.Зміна умов навчання;

2.Різноманітність і якісне ускладнення вимог, що висуваються до школяра різними вчителями;

3.Зміна позиції «старшого» у початковій школі на статус «самого маленького» у середній.

П’ятикласники пристрасно бажають добре вчитися, щоб радувати оточуючих. Але, зіткнувшись з першими труднощами, часто розчаровуються.

Навчальні проблеми п’ятикласників:

1. Слабка навчальна підготовка у початкових класах.

2. Несформованість вміння аналізувати та синтезувати (нерозвинені розумові дії та операції), поганий мовленнєвий розвиток, слабкі увага та пам’ять.

3. Нерозвинута воля – небажання, «неможливість», за словами учнів, примусити себе постійно займатися навчанням. Таких дітей не мета, тому що для п’ятикласників характерне переважно емоційне ставлення до своєї діяльності.

Наслідки:

üУ адаптаційний період діти можуть стати більш тривожними, боязкими або, навпаки, «розв'язаними», надмірно гучними, метушливими.

üВідбувається зниження працездатності, діти можуть стати забудькуватими, неорганізованими, іноді порушується сон, апетит.

Ознаки успішної адаптації:

Øзадоволеність дитини процесом навчання;

Øдитина легко справляється з програмою;

Øступінь самостійності дитини при виконанні нею навчальних завдань, готовність вдатися до допомоги дорослого лише ПІСЛЯ спроб виконати завдання самому;

Øзадоволеність міжособистісними стосунками з однокласниками і вчителем.

Ознаки дезадаптації:

Øзмучений, стомлений зовнішній вигляд дитини.

Øнебажання дитину ділитися своїми враженнями про проведений день.

Øпрагнення відвернути дорослого від шкільних подій, переключити увагу на інші теми.

Øнебажання виконувати домашні завдання.

Øнегативні характеристики на адресу школи, вчителів, однокласників.

Øскарги на ті чи інші події, пов'язані зі школою.

Øнеспокійний сон.

Øтруднощі ранкового пробудження, млявість.

Øпостійні скарги на погане самопочуття.

Чим можна допомогти ?

ØПерша умова шкільного успіху п'ятикласника - безумовне прийняття дитини, незважаючи на ті невдачі, з якими він вже зіткнувся або може зіткнутися.

ØСтворюйте умови для розвитку самостійності у поведінці дитини. У п'ятикласника неодмінно повинні бути домашні обов'язки, за виконання яких він несе відповідальність.

СЛОВА, ЯКІ ПІДТРИМУЮТЬ І ЯКІ РУЙНУЮТЬ ЇЇ ВІРУ В СЕБЕ

Слова підтримки

Знаючи тебе, я упевнений, що ви все зробили добре.

Ти робиш це дуже добре.

У тебе є деякі міркування з цього приводу? Чи готовий ти почати?

Це серйозний виклик. Але я впевнений, що ти готовий до нього.

Слова розчарування:

Знаючи тебе і твої здібності, я думаю, ти зміг би зробити це набагато краще.

Ця ідея ніколи не зможе бути реалізована.

Це для тебе занадто важко, тому я сам це зроблю.

Підтримувати можна за допомогою:

окремих слів (гарно, чудово);

висловлювань («Я пишаюся тобою», «Спасибі», «Все йде добре» і т.д.);

дотиків (доторкнутися до руки, обійняти його і т.д.);

спільних дій (сидіти, стояти поруч і т.д.);

вираз обличчя (посмішка, кивок, сміх).

ПАМЯТКИ, РЕКОМЕНДАЦІЇ ДЛЯ ПЕДАГОГІВ

Шкільне життя п'ятикласників ускладнюється часто невиправдано високими вимогами до них з боку вчителів. Цього не можна допускати щонайменше з трьох причин:

-уповільнюється темп діяльності учнів, тоді як виконання певних видів робіт потребує більше часу;

-зміст навчальних предметів основної школи вибудовується систематично, що, у свою чергу, передбачає сформованість у школярів добре розвиненого теоретичного мислення. У п'ятикласників же воно тільки формується;вони звикли працювати з одиничними поняттями та термінами;

-високі вимоги до самостійності та відповідальності підлітків без урахування їх вікових особливостей можуть становити загрозу для емоційного благополуччя дитини.

Дорослі очікують від підлітків здатності розуміти інших людей, співіснувати з ними на принципах рівноправності та толерантності. Але у п'ятикласників ці властивості тільки починають формуватись, і їх розвиток вимагає терпіння, обережності, діалогового навчання, створення ситуацій, в яких підлітки навчаються враховувати різні точки зору. За цих обставин важливо, щоб учитель-предметник не переносив механічно методи навчання й форми взаємодії зі старшими школярами на учнів 5-го класу. Необхідно поступово вводити новий зміст і нові форми навчальної діяльності.

Методичні поради для вчителів основної школи

1.Знайомитися з програмою та методикою роботи в початкових класах і спиратись на неї.

2.Зберігати й розвивати традиції, які склались в учнів у процесі навчання в початкових класах.

3.До початку роботи з дітьми ознайомитися з ними, систематично вивчати їх і використовувати одержані дані у процесі роботи.

4.Забезпечити єдність вимог до учнів.

5.Забезпечити поступовий перехід на предметну систему викладання, нову побудову уроків, нові методи та прийоми роботи, нові вимоги до дітей тощо.

6.Розвивати в учнів уміння й навички самостійної роботи.

7.Продовжувати розвиток творчого мислення учнів.

8.Забезпечити поступальний рівномірно висхідний характер навчально-виховного процесу учнів з урахування вікових та індивідуальних особливостей школярів.

9.Виявляти й розвивати індивідуальні нахили та інтереси учнів, їхні творчі здібності. Проводити профорієнтаційну роботу.

10.Забезпечити міжпредметні зв’язки.

11.Постійно підтримувати зв’язки з колегами з метою взаємодопомоги в роботі та обміну досвідом.

12.Підтримувати зв’язки з учителями початкових класів.

13.Протягом першого місяця навчання дітей у 5-му класі не писати зауважень у щоденники, проводити оцінювання на користь дитини, більшість уроків на початку навчального року будувати на повторенні.

14.Дозувати навчальне навантаження та обсяг домашнього завдання, а також знизити їх до мінімуму у вихідні дні.

15.Поглиблювати свої знання з проблемами забезпечення принципу наступності в педагогічному процесі.

ПАМ'ЯТКА КЛАСНОМУ КЕРІВНИКУ 5-го КЛАСУ

- Працюйте над формуванням колективу через різноманітні доручення, змінюючи групи.

-Спрямовуйтесвоїзусилля на формування позитивного ставлення кожного учня до себе, своїхможливостейзасвоєння норм взаєминізоднокласниками і педагогами.

- Розвивайте почуття колективізму через спільну турботу про престиж класу (зовнішній вигляд, успіхи в навчанні, максимальна участь у святах, естафетах, конкурсах).

- Пріоритет віддавайте індивідуальній роботі (спостереження, бесіди, анкетування, доручення).

- Уникайте «гострих» кутів, проявляйте стриманість, терплячість.

- Пам'ятайте: діти потребують ласки, ніжності, співучасті, турботи.

- Вчасно й мудро підтримуйте дитячу активність.

-Співпрацюйтез шкільним психологом з метою вирішенняпитаньформуваннякласногоколективу та виявленняособливостейпсихічного стану школярів.

- Застосовуйте різні види, форми та стратегії для залучення до співпраці батьків: анкетування, індивідуальні консультації, відкриті уроки, тематичні лекторії, родинний клуб та інше.Обговорюйтевзаємніочікування для виробленняоднаковихпоглядів напроцес розвитку, виховання та навчання учнів.

- Не забувайте: формування класного, батьківського колективу не менш важливе, ніж дитячого. Ретельно готуйтесь до батьківських зборів, проводьте сімейні вечори, активно залучайте батьків і вчителів-предметників до життя класу.

ПОРАДИ КЛАСНОМУ КЕРІВНИКУ

5-го класу щодо успішної адаптації учнів:

·проявляти доброзичливе ставлення, підтримку;

·реалізовувати демократичний стиль керівництва;

·не висувати на початку року великих вимог до дітей, пам’ятати різницю між п’ятикласниками та іншими учнями середньої школи;

·намагатись, щоб заняття викликали в учня позитивні переживання, позитивне емоційне ставлення до навчального предмету;

·орієнтувати дітей на вироблення об’єктивних критеріїв успішності і неуспішності, прагнення перевірити свої можливості і знаходити (за допомогою дорослих) шляхи подальшого їх розвитку і вдосконалення;

·допомогти учням із низьким соціальним статусом в класному колективі відчути себе потрібними і бажаними в класі:

·проводити відповідні класні години для покращення неформальних відносин між дітьми з використанням активних форм роботи;

·залучати до позакласної роботи, групових заходів, щоб вони більше спілкувалися;

·на позакласних заходах давати можливість проявити себе з кращої сторони;

·звертати увагу однокласників на успіхи цих дітей у тому, що в них виходить.

ПАМ'ЯТКА ВЧИТЕЛЯМ, ЯКІ ВИКЛАДАЮТЬ У 5-х КЛАССАХ

- Відвідайте уроки в 4-му класі. Придивіться до своїх майбутніх учнів. Познайомтеся з методикою викладання в початкових класах.

- Опрацюйте спеціальну психолого-педагогічну літературу.

- Пам'ятайте: легше з першого уроку викликати до себе довіру, любов дитини, ніж потім подолати недовіру.

- Не змінюйте різко методи роботи, використовуйте ігровий матеріал, інструктажі, пам'ятки, алгоритми, картки-опори, зразки виконання.

- Протягом уроку та додому давайте конкретні доступні завдання й домагайтесь їх чіткого виконання.

- Щоденно перевіряйте письмові роботи учнів, домагайтеся систематичної роботи над помилками.

- Ретельно обміркуйте заходи та прийоми розвитку мислення, усного та писемного мовлення учнів. Розробіть відповідний роздавальний матеріал.

- Забезпечуйте систематичне повторення.

-Уникайте перевантаження дітей.

- Відвідуйте уроки колег, які викладають у 5-х класах.