Щоб правильно організувати процедуру тестування та уникнути можливих помилок, а також перевірити себе як експериментатора, пропонуємо поради:
1. Запропонуйте дитині завдання у формі спільної гри. Це дозволить зняти зайве напруження, викличе довіру до вас, зробить ситуацію природнішою. Дитина може захопитися процесом і не переживатиме з приводу можливих помилок та оцінки її компетентності.
2. Створіть сприятливі умови. Перевірте,чи зручно дитина сидить, чи достатньо тихо та світло в кімнаті, чи не відволікає її щось від роботи.
3. Переконайтеся, що дитина добре почувається (нагодована, бадьора,в міру спокійна).
4. У процесі тестування зберігайте нейтралітет: не піддавайтеся на провокаційні прохання дитини підказати або зробити завдання за неї.
5. Похваліть дитину за успішно виконане завдання, підтримайте, якщо у неї виникли сумніви.
6. Не виправляйте помилок. Закінчуйте роботу на позитивній ноті незалежно від результатів. У розв'язанні останнього завдання ви можете підказувати дитині, але бали за це завдання не ставте.
7. Давайте завдання невеликими блоками (не більше ніж 30 хв) з перервами. Намагайтеся дотримуватися схеми: «легкі, важкі, легкі, відпочинок». У цьому випадку ви зведете до мінімуму помилки, які дитина може зробити через перенапруження.
Ви повинні пам'ятати про деякі обмеження щодо тестів:
1. Психологічні тести не мають оцінок «добре», «погано». Найбільше, що може дати тест, — це можливість порівняти рівень розвитку дитини з іншими за цією ознакою, теоретично — з дітьми того самого віку та статі.
2. В основі тестів лежить вірогідність, тому висновків на 100 % робити не можна.
3. Людина — істота цілісна. Не можна виривати її окремі риси з контексту та за результатами однієї проведеної анкети робити висновок про особистість загалом.
4. Будь-який результат — це інформація, яку можна використати з різною метою. Не навішуйте ярликів («у дитини погана пам'ять»), а намагайтеся допомогти дитині розвиватися.
.jpg)
